У статті «Циклічність змін, як ознака жіночого здоров’я» ми з Вами визначилися, що циклічність змін, що відбуваються в жіночому організмі регулюється гормонами, порушення секреції яких призводить до дисфункції «органів-мішеней», на які вони діють. Дисфункція яєчників – це загальне поняття, під яким розуміють порушення гормональної функції яєчників. Ця патологія проявляється або затримкою місячних понад 35 днів з подальшим кровотечою тривалістю більше 7 днів, або нерегулярними частими менструаціями, наступними один за одним через різні проміжки часу (менш ніж 21 день). Такі кровотечі називають дисфункціональними матковими кровотечами (ДМК).

Розрізняють:
1. ЮВЕНІЛЬНІ (статевозрілі, підліткові) МАТКОВІ КРОВОТЕЧІ – це ДМК періоду статевого дозрівання
2. ДМК У РЕПРОДУКТИВНОМУ ВОЗРАСТІ
3. ДМК В ПЕРІОДІ ПРЕМЕНОПАУЗИ (КЛІМАКТЕРИЧНІ)
4. МАТКОВІ КРОВОТЕЧІ В ПОСТМЕНОПАУЗЕ

Причини цих порушень досить різноманітні:

1. анатомічні порушення в самому яєчнику (вроджені та набуті);
2. ендокринні захворювання (щитовидної залози, надниркових залоз і ін);
3. запальні процеси внутрішніх статевих органів;
4. стреси, неврози;
5. захворювання статевих органів (аденоміоз, пухлини яєчників, міома матки, ендометріоз, рак шийки матки, тіла матки);
6. порушення розташування внутрішньоматкової спіралі, переривання вагітності (медичний аборт, мимовільний викидень);
7. лікування деякими лікарськими препаратами та ін.

Будь-які порушення менструального циклу, що супроводжуються кровотечою – привід для негайного звернення до лікаря. Іноді дисфункція яєчників може бути першою ознакою безсимптомно протікають серйозних захворювань.

Для виявлення причин розвитку дисфункціональних маткових кровотеч можуть бути використані наступні методи:
– огляд гінеколога
– УЗД органів малого таза, при необхідності – інших внутрішніх органів (щитовидної і молочних залоз, наднирників).
– обстеження на наявність інфекцій, що передаються статевим шляхом (кандидоз, мікоплазмоз, уреаплазмоз, трихомоніаз, хламідіоз і ін.), Методами мікроскопії мазка зі слизової оболонки статевих шляхів, визначення рівня антитіл методом ІФА, виявлення інфекційного агента методом ПЛР.
– Дослідження гормонального профілю (рівень змісту ФСГ, ЛГ, ПРЛ, естрогенів, прогестерону, при необхідності визначення рівня вмісту гормонів щитовидної залози, надниркових залоз). Для цих обстежень береться на аналіз кров з вени і сеча.
– Дослідження гіпофіза: рентгенографія черепа, комп’ютерна томографія
– Дослідження шийки матки під мікросокпом – цифрова кольпоскопія.
– Гістологічне дослідження виділень з порожнини матки (мікроскопічне дослідження).

Необхідність тих чи інших обстежень в кожному індивідуальному випадку визначає лікар.

Лікування:

1. усунення причини захворювання
2. зміна способу життя (відмова від шкідливих звичок, планування режиму праці та відпочинку, заняття фізкультурою, раціональне харчування);
3. лікування інфекцій та інших супутніх захворювань;
4. корекція ендокринних порушень (гормонотерапія) і ін.

Схема лікування розробляється строго індивідуально для кожної пацієнтки.