Що таке гіпертонія?

Гіпертонія або підвищений артеріальний тиск – найбільш часто зустрічається неінфекційне захворювання. Його поширеність в різних вікових групах дорослого населення складає 25-44%.

Класифікація артеріального тиску в залежності від його рівня (ВООЗ-МОАГ, 1999)

САТ – систолічний ( «верхнє») артеріальний тиск

ДАТ – діастолічний ( «нижній») артеріальний тиск

Відповідно до сучасної класифікації, артеріальна гіпертонія (АГ) – це підвищення САД до 140 мм рт.ст. і вище або ДАТ до 90 мм.рт.ст. і вище, якщо таке підвищення стабільно, тобто підтверджується при повторних вимірах АТ (не менше трьох разів на різні дні протягом декількох тижнів). Тобто рівень підвищеного артеріального тиску становить 140 і 90 мм рт.ст. і вище.

Гіпертонія не є небезпечною, смертельно небезпечні її наслідки. Підступність гіпертонії в тому, що тривалий час вона протікає безсимптомно, ніяк себе не проявляючи. Відомо, що рівень артеріального тиску і смертність внаслідок серцево-судинних захворювань тісно взаємопов’язані: чим вище артеріальний тиск, тим вище смертність. Не випадково гіпертонію часто називають «тихим вбивцею».

Високий тиск збільшує навантаження на так звані «органи мішені»: серце, кровоносні судини, мозок, нирки, очі. Якщо підвищений артеріальний тиск не контролювати, можуть статися безповоротні зміни. Розвиток хвороби призводить до поступового переродження внутрішніх органів. Товщають стінки судин, під дією підвищеного артеріального тиску пошкоджується їх внутрішня поверхня, що супроводжується зниженням еластичності артерій і наростанням на їх стінках атеросклеротичних бляшок. Зростає товщина і маса м’язи серця, так звана «гіпертрофія міокарда». В результаті зростає ризик розвитку інсульту (ішемічних і геморагічних уражень головного мозку), інфаркту, серцевої або ниркової недостатності, раптової смерті. І, навпаки, зниження підвищеного артеріального тиску призводить до зменшення ризику розвитку перерахованих небезпечних захворювань і збільшення як загальної тривалості, так і тривалості здорового життя.

Багато з Вас зустрічали людей, які дуже часто скаржаться на те, що постійно «болить серце». Це відбувається, як правило, від того, що серце не може отримувати з кров’ю достатнє харчування, його не вистачає на всю збільшену серцевий м’яз.

Найнебезпечніше в гіпертонії то, що всі ускладнення розвиваються поволі, непомітно. Людина в більшості випадків не помічає підвищеного артеріального тиску. Число епізодів головного болю, з якої чомусь більшість пацієнтів пов’язує підвищення тиску, абсолютно не пов’язане з кількістю епізодів підвищення АТ. Тому захворювання часто виявляється випадково, під час медичних оглядів. Кожна людина, досягаючи 40-50 віку, обов’язково повинен періодично вимірювати тиск, незалежно від самопочуття.

Отже, Ви тільки що прийшли з поліклініки після відвідин лікаря, де Вам було вимірювати артеріальний тиск, яке виявилося підвищеним. Природно, що перед Вами стала низка питань:

Що таке артеріальний тиск?
АТ – це сила, з якою потік крові тисне на стінки артерії. АТ сприяє просуванню крові по судинах. Розрізняють два основні показники артеріального тиску:

1. систолічний артеріальний тиск (САТ), яку ще називають «верхнім», визначається зусиллям під час скорочення серця, коли виштовхується кров в артерії;
2. діастолічний артеріальний тиск (ДАТ), яку ще називають «нижнім», характеризує величину тиску всередині артерій в період розслаблення серця.

САТ і ДАТ вимірюють в міліметрах ртутного стовпа (мм рт.ст.)

Як вимірювати артеріальний тиск?
Вимірювати артеріальний тиск можна і самостійно за допомогою спеціальних апаратів – так званих «тонометрів» (ртутних або осцилометрична). Вимірювання артеріального тиску займає всього кілька хвилин. Існує кілька обов’язкових правил при вимірюванні АТ:

вимір зазвичай виробляється в положенні сидячи в досить розслабленому стані, через 5 хвилин відпочинку;
перед вимірюванням артеріального тиску повинно пройти не менше 30 хвилин після того, як Ви випили чашку кави або міцного чаю, викурили сигарету;
манжета тонометра повинна знаходитися на рівні серця. У манжету, накладену на плече, нагнітають повітря до того рівня, при якому перестає визначатися пульс на променевої артерії. Випускання повітря з манжети викликає поява тонів (звуків), вислуховуються за допомогою фонендоскопа, поміщеного в область ліктьової ямки. Перші звуки відповідають САД, зникнення звуків (останній звук) відповідає ДАТ. При використанні електронних приладів ці дані висвічуються на екрані приладу.
Лише один раз отримані дані не є істинними: необхідно проводити повторне вимірювання артеріального тиску (два рази з проміжком в 3 хвилини, потім розрахувати середню величину).
Для більш точної оцінки АТ в поліклініках і стаціонарах використовують сучасні апарати для добового моніторування АТ. Вони дозволяють не тільки оцінити ступінь підвищення артеріального тиску, його зміни протягом доби, ризик розвитку несприятливих ускладнень гіпертонії, а й підібрати правильну схему прийому лікарських засобів.

Чому розвивається артеріальна гіпертонія?

Яка причина стійкого підвищення артеріального тиску – гіпертонічної хвороби, званої також ессенціальною артеріальною гіпертонією? Причини захворювання численні.

На рівень АТ впливають такі чинники:

Вік: зазвичай рівень ДАТ збільшується до 55 років, САД постійно збільшується з віком.
Пол: поширеність АГ у жінок молодого віку дещо менше, ніж у чоловіків. З віком ця залежність змінюється.
У більшості випадків причини високого артеріального тиску не відомі. Однак деякі фактори можуть збільшити ризик розвитку артеріальної гіпертонії:

1. спадковість – гіпертонічна хвороба часто зустрічається у близьких родичів (зазвичай передається через жінок, тобто має спадково-генетичне походження);
2. підвищена маса тіла – у людей з надмірною масою тіла АТ підвищується, оскільки для забезпечення кров’ю органів і систем серце працює з підвищеним навантаженням;
3. малорухливий спосіб життя – низька фізична активність призводить до ожиріння, що в свою чергу сприяє розвитку гіпертонії;
4. вживання великої кількості солі з їжею – високосолева дієта сприяє підвищенню артеріального тиску;
5. куріння – під впливом нікотину прискорюється ритм роботи серця і розвивається спазм судин, що ускладнює роботу серця; крім того, куріння сприяє ранньому розвитку атеросклерозу і його ускладнень (інфаркту, інсульту, ураження судин нижніх кінцівок);
6. вживання алкоголю – надмірне вживання алкоголю сприяє розвитку артеріальної гіпертонії: давно доведено, що прийом алкоголю підвищує артеріальний тиск, хоча існує думка, що алкоголь розширює судини.

Чи можна не допустити розвиток артеріальної гіпертонії?

Нерідко, можна. Фатальної неминучості розвитку хвороби немає. Лише деякі фактори ризику розвитку гіпертонії є невід’ємними. До них відносяться обтяжена спадковість, чоловіча стать, менопауза у жінок.

Однак на більшість чинників можна впливати і такі фактори ризику називаються усуненими. До них відносяться надлишкова маса тіла, малорухливий спосіб життя, куріння, надмірне вживання солі, надмірне вживання алкоголю, стреси, високий рівень холестерину.

Таким чином, зміна способу життя дозволяє попередити і призупинити розвиток артеріальної гіпертонії.

Як підтримати здоров’я і уникнути ускладнень?

Безпосередня мета лікування – знизити артеріальний тиск і утримувати його на цьому рівні. Сучасне лікування повинно бути комплексним і включати немедикаментозні методи і / або проведення медикаментозної терапії (прийом певних ліків).

Немедикаментозна терапія включає:

1. контроль за масою тіла – зниження надмірної ваги призводить не тільки до зниження артеріального тиску, а й сприятливо впливає на обмін холестерину, сповільнюючи темпи атеросклеротичних змін судин. Корисно знати свій індекс маси тіла (індекс Кетле) = вага (кг) х зростання (м2). При надлишковій масі тіла індекс> 25, а при ожирінні> 30;
2. підвищення фізичної активності – регулярні фізичні вправи сприяють зниженню артеріального тиску, покращують функціональний стан організму, сприяють контролю маси тіла і рівня холестерину. Більшості людей показані піші прогулянки на свіжому повітрі тривалістю 30-45 хвилин 3-5 разів на тиждень. Це може бути також плавання, їзда на велосипеді і неважка робота в саду;
3. зниження споживання солі – не більше 5 грамів на добу (1 чайна ложка), орієнтовно – в три рази менше, ніж Ви вживаєте зазвичай;
4. відмова від куріння – в даний час існує реальна можливість допомогти всім бажаючим просити курити, в тому числі із застосуванням медикаментів – антидепресантів (Зибан – бупропиона гідрохлорид) і / або нікотінзаместітельной препаратів (нікотиновий пластир, жувальна гумка), що дозволяє подолати сформувалася нікотинову залежність;
5. зменшення споживання алкоголю – встановлено, що можна споживати не більше однієї унції (28 г) чистого етанолу в день (це еквівалентно 60 мл горілки або коньяку, або 240 мл сухого вина). Однак ці дані застосовні не до всіх хворих на гіпертонію, у ряду осіб прийом навіть таких доз викликає серцебиття і підйом артеріального тиску. Протипоказано пиво.

Перераховані рекомендації щодо зміни способу життя необхідно дотримуватися всім хворим на артеріальну гіпертонію, незалежно від того, чи приймаєте Ви гіпотензивні препарати чи ні. Більш того, дотримання немедикаментозного режиму дозволяє ефективніше знижувати артеріальний тиск при прийомі більш низьких доз препаратів. Зміна способу життя – неодмінна умова успіху лікування. Як би не було важко змінити звички – це абсолютно необхідно.

Необхідність прийому ліків вирішується Вашим лікарем. В даний час існує велика кількість ефективних препаратів, що знижують артеріальний тиск.

Чи слід дотримуватися спеціальної дієти?

Необхідно обмежити вживання м’яса і тваринних жирів, продуктів, що збуджують центральну нервову систему і діяльність серця (міцний чай, кава, какао, шоколад, алкоголь) і дратівливі нирки (гострі закуски, приправи, копченості). Харчування має бути дробовим – 4-5 разів на добу з останнім прийомом їжі не раніше ніж за 2-3 години до сну.

Хоча між незбалансованої дієтою з високим вмістом тваринних жирів і АТ немає прямого зв’язку, така їжа може привести до розвитку атеросклерозу – іншому небезпечному і дуже розповсюдженому захворюванню, на жаль, часто супутньому гіпертонії.

Високий рівень холестерину і атеросклероз є незалежними факторами ризику серцево-судинних захворювань.

Дієтичні рекомендації по контролю артеріальної гіпертонії включають, крім знежирених продуктів, вживання злакових, овочів, фруктів, горіхів і продуктів, багатих білком і мікроелементами, такими як калій, магній, кальцій. Дієта заснована на прийомі 2000 кілокалорій в день, необхідних для енергетичних витрат.

Коли починати медикаментозне лікування артеріальної гіпертонії?

Сучасний підхід до початку медикаментозного лікування включає не тільки рівень артеріального тиску, а й ступінь ризику розвитку серцево-судинних ускладнень, яку визначає лікар. Визначення ґрунтується на ступеня підвищення АТ, оцінки факторів ризику, зміні «органів-мішеней» і асоційованих з артеріальною гіпертонією клінічних станів.

Які сучасні ліки рекомендовані для лікування артеріальної гіпертонії?

Вибір гіпотензивних препаратів здійснюється лікарем з урахуванням наявних у Вас факторів ризику, супутніх захворювань, переносимості та ефективності препаратів. Особливістю сучасного лікування є можливість досягнення ефективного зниження артеріального тиску і поліпшення якості життя, відсутність негативного впливу на супутні захворювання при використанні мінімальних доз препарату.

Всі ліки, що знижують артеріальний тиск, можуть бути умовно розділені на кілька груп залежно від головного механізму, що лежить в основі їх дії:

1. Сечогінні засоби – препарати, що зменшують об’єм циркулюючої крові в серцево-судинній системі. Ці кошти сприяють виділенню солей і води з сечею, а також зменшують чутливість судинної стінки до підвищує артеріальний тиск стимулам.
2. Бета-блокатори – препарати, що знижують серцевий викид, зменшують роботу серця і, отже, скорочують необхідні для цієї роботи енерговитрати.
3. Антагоністи кальцію – препарати мають судинорозширювальну дію, збільшуючи діаметр периферичних судин. Викликають посилення виведення з організму натрію і води, що також сприяє зниженню артеріального тиску. Попереджають розвиток атеросклерозу. Для лікування слід застосовувати препарати тривалої дії.
4. Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту – препарати запобігають утворенню речовини ангіотензину ІІ, який має потужний судинозвужувальну дію.
5. Антагоністи ангіотензинових рецепторів – препарати, що блокують дію речовин, що викликають підвищення артеріального тиску.
6. Препарати центральної дії – впливають на центри, що регулюють артеріальний тиск, і розташовані в головному мозку.

Важливо приймати препарат, діючий тривало, враховуючи, що АТ має підтримуватися на нормальному рівні протягом усієї доби, в тому числі в ранкові години, коли закінчується дія швидкодіючих ліків. Саме на ранкові години доводиться за статистикою найбільша кількість інфарктів та інсультів.

Навіть дисциплінований хворий не може приймати короткодіючі препарати (такі як коринфар або клофелін) так, щоб дія ліків зберігалося до ранку, та й протягом дня складно по годинах дотримуватися трьох-чотириразове режим прийому препаратів.

Які основні принципи медикаментозної терапії, які повинен знати пацієнт, що страждає артеріальною гіпертонією?

Повністю вилікуватися від гіпертонічної хвороби (як, наприклад, від грипу) не можна. Гіпертонічна хвороба не може лікуватися «курсами». Ця хвороба хронічна, зберігається постійно. Тому принципами медикаментозного лікування є такі:

1. необхідний тривалий (практично «довічний») прийом медикаментів;
2. доза препарату не може бути встановлена один раз і назавжди;
3. в процесі лікування можлива зміна препарату (препаратів);
4. препарат призначається з урахуванням впливу на фактори ризику і супутні захворювання ( «кожному хворому – свій препарат»);
5. слід використовувати препарати тривалої дії (так, щоб приймати його було зручно 1-2 рази на день);
6. доцільніше використовувати комбінацію двох (іноді – трьох) препаратів, але в набагато менших дозах, ніж якби застосовувався один препарат;
7. випадковий різкий підйом артеріального тиску не є підставою для зміни прийнятих ліків.

Призначення і контроль лікування здійснюється Вашим лікарем. Не користуйтеся порадами друзів і сусідів, не міняйте і не скасовувати призначене лікування самостійно, не припиняйте прийом гіпотензивного препарату тільки через те, що покращилося самопочуття і нормалізувався АТ.

До якого рівня слід знижувати артеріальний тиск?

Згідно з сучасними даними, нормальний АТ <130 на 85 мм рт.ст., оптимальне АД <120 на 80 мм рт.ст .. На жаль, цього досягти вдається не завжди; якщо досягти таких цифр не вдається, то АТ повинно бути менше 140/90 мм рт.ст .. У осіб похилого віку знижувати артеріальний тиск швидко не слід, так як можуть при цьому виникнути запаморочення, слабкість, больові відчуття в області серця. Поступове зниження АТ (під контролем лікаря і при щоденному вимірі АТ самим хворим) дозволить пацієнту адаптуватися до більш низьким цифрам АТ. Ефективний контроль артеріального тиску дозволяє зменшити потребу м'язи серця в кисні, запобігти ішемію міокарда, а отже, стенокардію і аритмію. Виконуйте рекомендації Вашого лікаря. Збереження рівня артеріального тиску в межах нормальних цифр - запорука Вашого здоров'я на довгі роки. Переконайте тих, кого Ви любите і кого Ви цінуєте, у необхідності контролювати артеріальний тиск.