Новини

Відтепер за умови наявності друкованого електронного направлення пацієнти зможуть безоплатно скористатися медичними послугами за напрямами ЕЗОФАГОГАСТРОДУОДЕНОСКОПІЯ та КОЛОНОСКОПІЯ. Умови для отримання послуги езофагогастродуоденоскопії: • пацієнт має направлення сімейного лікаря; • пацієнт має направлення лікуючого доктора; • вік пацієнта – від 50 років. Умови для отримання послуги колоноскопії: • пацієнт має направлення сімейного лікаря; • пацієнт має направлення лікуючого доктора; • вік пацієнта – від 40 років. Процедури виконує лікар-ендоскопіст вищої кваліфікаційної категорії Коротких Олександр Миколайович. Підготовка до гастроскопії Підготовка до колоноскопії. Графік роботи кабінету ендоскопії: Вівторок, п’ятниця 8.00-11.00 Середа 08.30-11.00 Четвер 08.00-12.00

Зараз все частіше можна почути про постоківдний синдром та довгострокові симптоми коронавірусу. І це не просто так, адже постковід уже включили до Міжнародної класифікації хвороб. Що таке довгий коронавірус? У деяких людей після того, як вони перехворіли на ковід, з'являються симптоми, які тривають тижні або місяці. Це називають постковідним синдромом, постковідом або довгим ковідом. Симптоми можуть продовжуватись після одужання або з'явитися вперше. Це явно погіршує якість життя. Вчені відзначають, що ймовірність появи довготривалих симптомів не пов'язана з тим, наскільки важко людина хворіла на ковід. Поки що немає точної статистики, скільки людей стикаються з постковідом. За різними даними їх від 38 до 63%. З якими симптомами стикаються перехворіли? Симптоми можуть бути різними, але основні такі: сильна втома та слабкість — людям може бути складно дійти до магазину або утримати чайник із водою. Зі слабкістю стикаються до 87% перехворілих, вона може тривати три місяці або довше; задишка - навіть під час спокійної розмови може не вистачати повітря. Задишка мучить до 71% людей і зазвичай минає протягом двох-трьох місяців, іноді протягом року; дискомфорт у грудях – непокоїть від 12 до 44% пацієнтів; кашель - зустрічається у 17-34% людей; зміна нюху чи смаку — вони або геть-чисто пропадають, або стають неприємними. Чи небезпечний фіброз легень? Не кожен ковід обов'язково призведе до фіброзу легень. Також важливо розуміти, що зазвичай легені не використовуються миттєво на всі 100%, тому невеликі ділянки післязапального фіброзу ніяк не виявляються і лікування не вимагають. По суті, фіброз – це рубці, як шрами на шкірі, де замість відновлення тканини органу відбулася заміна її на сполучну (будівельну) тканину. Як і у випадку зі шкірою, не будь-які з цих рубців турбують пацієнта та вимагають втручання. «Розсмоктування» запальних змін у легеневій тканині може відбуватися досить довго, але лише в окремих випадках знадобиться терапія, що попереджає формування фіброзу. Її завдання – не допустити хронічної дихальної недостатності. Якість життя знижується, коли зміни торкаються значної частини легень, обмежують звичне фізичне навантаження або навіть призводять до зниження сатурації у спокої. Ось із цим доведеться працювати. Кому потрібна реабілітація після перенесеного ковіду? Яка саме? Реабілітація після ковіду досить нудна і включає поступове збільшення фізичної активності, збалансоване харчування, відпочинок, а також за запитом психологічну підтримку. Причому психологічна підтримка може бути спрямована, у тому числі й на формування звички до регулярних занять спортом та розбудови графіка так, щоб вистачало часу для сну. Для пацієнтів, які перенесли ковід у важкій формі, може знадобитися нутритивна підтримка (додаткове білкове харчування), але це вирішується лише разом із лікарем. Чи потрібно проводити додаткові обстеження після перенесеного захворювання або спеціальні програми реабілітації? Усім поспіль – ні. Це вирішується з кожним пацієнтом окремо, залежно від скарг. Чи потрібно їхати до санаторію, у гори чи на море? У рамках відпочинку та психологічної підтримки – чому б і ні? Куди краще? Туди де подобається. Чи можна відновити нюх ефірними оліями? Як відновити голос, якщо зник? Про ефективність ефірних олій переконливих даних немає. При осиплості найкраще, що можна зробити, — дотримуватися повного голосового спокою. Якщо цього не вистачає, це привід звернутися на очну консультацію до лор-лікаря і підібрати лікування.