ГРВІ – гостра респіраторна вірусна хвороба, яка передається повітряно-крапельним шляхом. Характеризується гострим початком, лихоманкою, загальною інтоксикацією і ураженням респіраторного тракту. Воротами інфекції є верхні відділи респіраторного тракту. Вірус зберігається в організмі хворого зазвичай протягом 3-5 днів від початку хвороби, а при ускладненні пневмонією – до 10-14 днів.

ГРВІ становить серйозну загрозу новонародженим, літнім людям, людям з хворим серцем і хронічними захворюваннями, особливо з легеневими хронічними захворюваннями: астму, хронічний бронхіт та емфізему.
Відомо близько двохсот різновидів вірусів, які викликають ГРВІ (найвідоміший – вірус грипу). Їх усіх об’єднує те, що вони дуже заразні, тому що передаються повітряно-крапельним шляхом, викликають схожу симптоматику, не лікуються антибіотиками. Симптоми ГРВІ – це будь-яке поєднання нижчеперелічених ознак:
підвищення температури, закладеність носа, біль у горлі, головний біль, нездужання, чхання, кашель.
ГРВІ нерідко протікають з ускладненнями (приєднанням запальних процесів в бронхах, легенях, навколоносових пазухах і т.д.) і викликають загострення хронічних захворювань. Не рекомендується самолікування – це небезпечно для Вашого здоров’я, обов’язково зверніться до лікаря для призначення адекватної терапії.

Майже всі прояви респіраторної вірусної інфекції – підвищення температури тіла, нежить, кашель, відмова від їжі – є способи боротьби організму з збудником інфекції. Підвищення температури тіла – найбільш типовий прояв не тільки ГРВІ, а й будь-якої інфекційної хвороби. Це нормальна реакція організму на активізацію імунної системи і створення температурного діапазону (37.4- 38.0 С), в якому механізми імунного захисту працюють в оптимальному режимі. Саме тому не рекомендується «збивати» температуру жарознижувальними препаратами, якщо її значення не перевищує 38 С. Але якщо температура вище 38 С і важких переноситься хворою людиною, або призводить до підвищеного навантаження на серце або викликає дихальні розлади, то необхідно вживати рішучих заходів по її зниження. Необхідно зробити все для того, щоб організм мав можливість втрачати тепло. Тепло втрачається двома шляхами – при випаровуванні поту і при зігріванні вдихуваного повітря. Два обов’язкових дії: 1. Рясне питво – щоб було чим потіти. 2. Прохолодне повітря в кімнаті. Якщо ці умови виконані, ймовірність того, що організм сам не впорається з температурою, дуже невелика.

Увага! При контакті тіла з холодом відбувається спазм судин шкіри. У ній сповільнюється кровотік, зменшується утворення поту і віддача тепла. Температура шкіри зменшується, але температура внутрішніх органів збільшується. І це виключно небезпечно! Не можна використовувати в домашніх умовах так звані “фізичні методи охолодження”: грілки з льодом, вологі холодні простирадла, холодні клізми і т.п. У лікарнях або після візиту лікаря можна, тому що до того (до фізичних методів охолодження) лікарі призначають спеціальні ліки, які усувають спазм судин шкіри. Будинки необхідно зробити все для того, щоб спазму судин шкіри не допустити. Тому прохолодне повітря, але досить теплий одяг.

Чим вище температура тіла, чим інтенсивніше потовиділення – тим більше треба пити. Оптимальний напій – компот із сухофруктів, що містить дуже багато необхідні речовини, наприклад, калій дуже (!) Потрібний для нормальної роботи серця і судин, особливо при високій температурі. Чай з малиною різко посилює утворення поту. Тому Ви повинні бути впевнені в тому, що є, чим потіти, а, значить, до малини треба б випити ще чого-небудь (мінеральна вода, відвари трав, калина, шипшина, смородина і т.д.).

Бувають, і зовсім нерідко, ситуації, коли підвищення температури тіла погано переноситься. При деяких хворобах нервової системи висока температура тіла може спровокувати судоми, особливо у дітей. Та й, за великим рахунком, температура вище 39 градусів, яка тримається більше години, має негативних ефектів не менше, ніж позитивних.

Відразу ж відзначимо: ефективність будь-яких ліків знижується, а ймовірність побічних реакцій значно збільшується, якщо не вирішені вищезазначені два головні завдання (не забезпечений належний режим пиття і не знижена температура повітря в приміщенні). Для використання в домашніх умовах оптимальний препарат – парацетамол (синоніми – тайленол, панадол, ефералган).

Відносно парацетамолу, хотілося б відзначити наступне: цей препарат з одного боку дуже безпечний, а з іншого – не дуже ефективний. Ні при одній серйозній інфекції домогтися з його допомогою істотного зниження температури тіла не вдається. Саме тому, парацетамол завжди повинен бути в будинку, бо дає змогу людям правильно оцінити серйозність хвороби: якщо після прийому температура знизилася, значить з високим ступенем ймовірності можна зробити висновок, що нічого страшного (страшнішого ніж ГРВІ), у Вас немає.

А ось якщо ефект від прийому парацетамолу відсутня – тут вже саме час поквапитися і не відкладати в довгий ящик звернення до лікаря.
Нежить, найчастіше, є проявом саме вірусного захворювання. По-перше, організм, таким чином, намагається зупинити інфекцію в носі (не пустити її далі – в горло, в легені), а, по-друге, слизова оболонка носа виділяє слиз, яка у величезних кількостях містить речовини, що нейтралізують віруси. Головне завдання – не допустити висихання слизу. Для цього необхідний, знову-таки, чисте прохолодне повітря і достатня кількість рідини, що вживається всередину. Якщо слиз висохне – Ви будете дихати ротом і тоді почне висихати слиз в легенях, закупорюючи бронхи, а це одна з головних причин розвитку в них запалення (пневмонії).
При температурі в кімнаті вище 22 градусів слиз висихає дуже швидко. Висновки очевидні.

Допомогти собі можна, зволожуючи носові ходи краплями, які роблять слиз рідшою. Найпростіше і всім доступний засіб – фізіологічний розчин (є у всіх аптеках). Це звичайна вода з додаванням невеликої кількості солі. Передозувати його неможливо, тому капає абсолютно спокійно хоч щопівгодини по 3-4 краплі в кожну ніздрю (можете зробити деяку подобу фізіологічного розчину самі – на 1 літр кип’яченої води додайте 1 чайну ложку солі, якщо ж бути точнішим – 9 грам). Дуже хороший препарат – ектерицид – масляниста рідина, що має слабкими дезінфікуючими властивостями, а масло, покриваючи тонким шаром слизові оболонки, запобігає їх висихання.
Ніколи і ні за яких обставин не капає в ніс розчини антибіотиків!

Неприпустимо використання при звичайному (вірусному) нежиті судинозвужувальних крапель (нафтизин, галазолін, санорин, назол). Спочатку стає дуже добре – зникає слиз, а потім дуже погано – починається набряк слизової оболонки носа.

Нежить – це захист. Він сам пройде, якщо не заважати, а допомагати. Придумані зазначені ліки для лікування зовсім іншого нежитю – НЕ інфекційного, а алергічного.

Тепер про кашель. Будь-яка нормальна людина повинна хоча б іноді кашляти. Організм, таким чином, очищає легені від слизу, яка в них накопичується. Інакше бути не може, тому що дихає людина не найчистішим повітрям. При будь-яких хворобах легенів і верхніх дихальних шляхів кількість слизу збільшується – треба чистити бронхи і нейтралізувати віруси і бактерії. А накопичується слиз (вона називається мокротою) організм видаляє за допомогою кашлю.

Як і щодо носа, головне – запобігти висиханню мокротиння – все ті ж прохолодне повітря і питво. Категорично неприпустимо без вказівки лікаря використовувати лікарські засоби, що пригнічують кашель (глауцін, либексин, тусупрекс, бронхолітин)!

А, якщо вже не під силу, то використовувати препарати, що впливають на мокроту (що роблять її менш густий) і підсилюють скорочення бронхів. Кашель, яким би він не був, завжди дозволяє дочекатися дільничного лікаря і порадитися. Цілком нешкідливі і досить ефективні мукалтин, нашатирно-анісові краплі, калію йодид, бромгексин, лазолван, бронхикум. Їх непогано мати в будинку, але дози і доцільність застосування в кожному конкретному випадку уточнювати у лікаря.

Головний, вельми втішний і вельми оптимістичний висновок: в переважній більшості випадків організм нормальної людини цілком здатний до того, щоб без будь-якої сторонньої допомоги впоратися з вірусною інфекційною хворобою. І головне наше завдання організму не заважати!
Завжди пам’ятайте: кількість і тяжкість ускладнень, а також терміни хвороби, найтіснішим чином пов’язані з кількістю ліків, вживаних Вами. Чим більше гарних таблеток Ви з’їсте, тим більше красивих флакончиків, ампул і шприців купите потім, коли будете лікувати ускладнення. При перших ознаках захворювання обов’язково зверніться до лікаря !!!!!!

Перенесені ГРВІ зазвичай не залишають після себе тривалого стійкого імунітету. Тому необхідно дотримуватися деяких елементарних правил для профілактики цього захворювання.

Хорошим бар’єром на шляху інфекції варто марлева пов’язка, або маска. Вона захистить вас в місцях скупчення великої кількості людей. Але не забудьте: маска захищає тільки протягом 2-3 ч, після її слід поміняти на свіжу.
Дослідженнями доведено, що протягом дня руки людини сотні разів стикаються з виділеннями з носа, рота, глаз.Рукопожатія, дотик дверних ручок, поручнів в громадському транспорті – все це шляхи передачі інфекції через руки. Через руки мікроби потрапляють в ніс, ротову порожнину, очі. Тому доцільно по можливості відмовитися від рукостискань взагалі (тим більше в період епідемій вірусних захворювань). Руки необхідно мити часто, особливо в періоди неблагополучною епідеміологічною обстановки.

З метою профілактики захворювання на грип та ГРВІ дуже важливо обмежити контакти з хворими людьми, це особливо стосується дітей. Бажано уникати місць великого скупчення людей, як можна менше користуватися громадським транспортом. Корисні тривалі прогулянки на свіжому повітрі.

Одним з важливих методів профілактики гострих респіраторних захворювань є загартовування, яке спрямоване на нормалізацію функції дихальної системи людини в умовах впливу низького температурного режиму, що зменшує ризик зараження. Але загартовуванням потрібно починати займатися поступово і робити це регулярно, інакше можна домогтися зворотного ефекту. Перш за все порадьтеся зі своїм лікуючим лікарем – як правильно проводити процедури по загартуванню, з чого починати, тривалість, регулярність і т.д.

З метою профілактики рекомендується приймати полівітаміни з великим вмістом вітаміну С. Аскорбінова кислота має загальнозміцнювальну дію, так як бере участь в окисно-відновних процесах, вуглеводному обміні, регуляції згортання крові. Вітаміном С багаті цитрусові (лимони, апельсини, грейпфрути, мандарини), багато його в квашеній капусті.

Всередину аскорбінову кислоту приймають по 0,5-1 г 1-2 рази на день.
Часник і цибуля – дуже доступне і незамінний засіб профілактики в період масової захворюваності на грип та простудні захворювання. Але їх слід застосовувати з обережністю людям, які мають захворювання шлунково-кишкового тракту.

До додаткових заходів профілактики відносяться полоскання горла і туалет носа.

Для полоскань можна використовувати розчини фурациліну, соди, настої або відвари лікарських рослин (ромашки, шавлії, евкаліпта).
Слід пам’ятати, що народні методи профілактики будуть ефективні тільки в тому випадку, якщо їх застосовувати систематично.
Не можна забувати, що в періоди епідемій жертвами хвороб стають насамперед ослаблені люди.

До групи ризику можна віднести осіб з будь-якими хронічними захворюваннями, схильних до частих стресових ситуацій, неповноцінно харчуються, зловживають алкоголем, курінням.

Особливо уважно потрібно ставитися до себе навесні, коли організм після тривалого холодного періоду знаходиться в ослабленому стані. В цей час, коли все в природі оживає, у людини нерідко починається так звана весняна депресія. Причинами весняної втоми можуть бути наслідки перенесених простудних захворювань, недосипання, брак сонячного світла, дефіцит вітамінів.

Звернувшись в наш медичний центр, Ви зможете отримати кваліфіковану консультацію з діагностики, лікування та профілактики захворювань.

ГРВІ – гостра респіраторна вірусна хвороба, яка передається повітряно-крапельним шляхом. Характеризується гострим початком, лихоманкою, загальною інтоксикацією і ураженням респіраторного тракту. Воротами інфекції є верхні відділи респіраторного тракту. Вірус зберігається в організмі хворого зазвичай протягом 3-5 днів від початку хвороби, а при ускладненні пневмонією – до 10-14 днів.

Золотарьова О. Н.
Лікар-терапевт другої кваліфікаційної категорії