Існує теорія «природного імунітету» проти правця, придбаного протягом життя людини. Передбачається, що імунітет розвивається завдяки присутності правцевих бактерій в травному тракті і всмоктування инактивированного токсину або його фрагментів. Титри «природних антитіл» вкрай низькі і резистентність, пов’язана з ними, не має істотного значення в епідеміології правця.

Правцевий анатоксин, який використовується у вигляді моновакцини або в якості одного з компонентів комплексної вакцин, викликає утворення нейтралізуючих антитіл класу IgG. Гуморальний імунітет є основою антістолбнячной резистентності, що розвивається після введення стобнячного анатоксину. Антитіла нейтралізують утворюється в інфікований рані токсин. Одна доза стобнячного анатоксину, що вводиться первинно, забезпечує лише слабкий захист. Через 2-4 тижні після другої ін’єкції антигена рівень антитіл перевищує мінімальний «захисний титр». Триразове введення вакцин забезпечує напружений імунітет протягом, принаймні, 1-5 років. Ревакцинація, що проводиться через рік, зберігає імунітет протягом 7-10 років. Порушення формування імунітету на введення стобнячного анатоксину може бути при СНІДі, малярії та інших захворюваннях.
Для визначення протиправцеву антитіл використовують реакцію нейтралізації токсину in vivo, реакцію непрямої гемагглюцінаціі і імуноферментний аналіз. Реакція нейтралізації має високу чутливість (0,001 МО / мл) і визначає, головним чином, антитіла класу IgG. Реакція гемаглютинації проста, виявляє переважно lgM-антитіла, що володіють здатністю зв’язуватися з токсином, але не нейтралізують його. Широко застосовується імуноферментний аналіз.
Мінімальним «захисним титром» протиправцеву антитіл вважається 0,01 МО / мл сироватки крові.

НАКАЗ № 198 МОЗУ від 05.08.99 “Про Вдосконалення профілактики, діагностики та лікування правця”

Наказ МОЗ України 04.07.2006 № 441 Методичні вказівки
«Організація і проведення імунологічного моніторингу за інфекціямі, Які контролюються засоби спеціфічної ПРОФІЛАКТИКИ (діфтерія, Правець, кашлюк та кір)»